Embedded Files
21 травня 2026
Коаліція дієвців культури
«Чинне законодавство має свої обмеження, але воно не безпорадне» — ця теза стала однією з ключових у панельній дискусії «Культура як ціль і знаряддя геноциду: як медіа можуть зафіксувати момент», що відбулася в межах Lviv Media Forum 2026. Захід було організовано Коаліцією дієвців культури та Товариством Рафаеля Лемкіна за підтримки INDEX: Institute for Documentation and Exchange та Партнерство за сильну Україну (PFRU).
Подія об’єднала дослідників, юристів та журналістів, які обговорили, як атаки на культуру стають інструментом знищення — і чому їх документування є критично важливим для справедливості, історичної пам’яті та розвитку міжнародного права.
Дискусія стала частиною системної роботи Коаліції дієвців культури, спрямованої на адвокацію інтересів культурного сектору на різних рівнях через консолідоване представництво різних його сегментів.
Розмова зосередилася на системному використанні Росією культурного витіснення на окупованих територіях України, межах чинних правових механізмів, а також ролі медіа у формуванні суспільного розуміння геноциду як процесу, що включає не лише фізичне, а й культурне знищення.
Учасники наголосили, що війна Росії проти України виходить далеко за межі територіального контролю. Атаки на музеї, архіви, школи, мову, релігійні інституції та освітні системи розглядаються як частина ширшої політики стирання української ідентичності та нав’язування альтернативних наративів.
Особливу увагу було приділено ролі медіа: не лише фіксувати руйнування, а й простежувати системні закономірності культурного знищення — від законодавчих змін до пропаганди та інституційної перебудови на окупованих територіях.
Ключові цитати з дискусії:
Фіона Ґрінленд
Дослідниця культурної спадщини, директорка Cultural Resilience Informatics and Analysis Lab (CURIA), доцентка Університету Вірджинії
«Давайте разом критично осмислимо систему, через яку Росія реалізує закони та використовує звичні механізми у сфері культурної спадщини. Її система виглядає професійною. Вона привласнює стандартні музейні та кураторські практики. Але ми знаємо, що ця система включає низку механізмів, які русифікують окуповані громади й суспільства — фактично русифікують найглибші рівні ідентичності».
«На основі цих доказів я дійшла висновку, що Росія прагне знищити Україну як соціальну сутність. Один зі способів, яким вона це робить, — це руйнування культурних зв’язків між українцями. Наразі Кремль переглядає законодавчі акти, які вимагатимуть передачі українських культурних цінностей з окупованої Херсонщини до російського державного фонду. Це завершить процес передачі культурної власності на всіх окупованих територіях України. Росія прагне контролювати матеріальну основу історичної інтерпретації та формування наративів про майбутнє».
Алекс Презанті
Адвокат Artemis Chambers (Лондон), юридичний радник Partnership Fund for a Resilient Ukraine
«Давайте разом критично осмислимо систему, через яку Росія реалізує закони та використовує звичні механізми у сфері культурної спадщини. Її система виглядає професійною. Вона привласнює стандартні музейні та кураторські практики. Але ми знаємо, що ця система включає низку механізмів, які русифікують окуповані громади й суспільства — фактично русифікують найглибші рівні ідентичності».
«На основі цих доказів я дійшла висновку, що Росія прагне знищити Україну як соціальну сутність. Один зі способів, яким вона це робить, — це руйнування культурних зв’язків між українцями. Наразі Кремль переглядає законодавчі акти, які вимагатимуть передачі українських культурних цінностей з окупованої Херсонщини до російського державного фонду. Це завершить процес передачі культурної власності на всіх окупованих територіях України. Росія прагне контролювати матеріальну основу історичної інтерпретації та формування наративів про майбутнє».
Дарина Підгорна
Юристка та аналітикиня Товариства Рафаеля Лемкіна
«Коли ви дивитеся на сукупний вплив атак на цивільне населення, руйнування інфраструктури, знищення як матеріальної культурної спадщини, так і нематеріальної культури та ідентичності — це спричиняє величезний обсяг не лише фізичної, а й психологічної шкоди. А психологічна шкода також є однією з основних складових геноциду».
«Право не є статичним. Дехто хотів би, щоб воно залишалося таким, яким його написали засновники, – і крапка. Але ні: право еволюціонує разом із нашим розумінням. Тому змінюйте наратив і, сподіваюся, право з часом наздожене цей наратив.»
Запис панельної дискусії доступний за посиланням →
Report abuse