Embedded Files
14 вересня 2026
Коаліція дієвців культури
14 вересня Коаліція дієвців культури презентувала результати аналізу першого року реалізації Стратегії розвитку культури в Україні до 2030 року та операційного плану на 2025–2027 роки.
Коаліція дієвців культури проаналізувала не лише формальне виконання заходів операційного плану, а й те, чи перетворюються передбачені Стратегією зобов’язання на конкретні рішення, механізми та зміни, які впливають на роботу культурного сектору. Авторка аналітики – Марина Кулініч, експертка з публічної політики та стратегічного планування.
Головний висновок аналізу: у 2025 році держава запустила значну частину передбачених процесів, однак досі не має повноцінної системи, яка дозволяла б виміряти, чи справді змінюється стан культурного сектору.
„
Стратегію реалізують. Стратегію не вимірюють.
Держава може показати активність — виконано 20 % від усіх заходів операційного плану, але не може доказово показати зміну стану сектору за власною системою показників Стратегії.
Операційний план містить 182 заходи. За даними звіту Міністерства культури, 37 із них мають статус «виконано» або «виконано достроково», 93 — «виконується». Водночас виконаний захід не тотожний досягнутому результату: проведена консультація, підготовлений документ чи створена робоча група ще не означають зміни політики або практики.
Коаліція дієвців культури пропонує розрізняти три рівні оцінювання: виконання конкретних заходів, реалізацію Стратегії та оцінювання самої державної політики. Саме другого рівня — вимірювання зміни стану культурної сфери — сьогодні критично бракує.
21 із 24 показників Стратегії потребували вимірювання у 2025 році
Стратегія містить 24 показники моніторингу. Для 21 із них 2025 рік мав стати роком фіксації базового або цільового значення. Однак відповідні значення не були оприлюднені у звіті Мінкульту. Це означає, що сьогодні немає повноцінної точки відліку, з якою можна було б порівнювати прогрес у наступні роки.
Водночас дослідження «Культура в Україні», проведене Research.ua на замовлення Міністерства культури та презентоване у травні 2026 року, могло забезпечити даними для вимірювання щонайменше частини показників. Однак результати дослідження не були включені до звіту про реалізацію Стратегії.
Де вже є конкретні результати
Аналіз фіксує низку важливих практичних і нормативних змін першого року.
Серед них — законодавче закріплення культури як складника національної безпеки, нормативне врегулювання евакуації культурних цінностей, запуск Державного реєстру нерухомих пам’яток як інформаційно-комунікаційної системи, виведення питань культурної спадщини на рівень РНБО, оновлення Класифікатора професій у сфері культури, запуск реєстру базової мережі закладів культури у пілотних областях, рішення щодо підвищення посадових окладів працівників сфери культури, а також інституційний запуск Українського фонду культурної спадщини та Альянсу культурної стійкості.
Найбільш відчутний прогрес Коаліція фіксує у сфері культурної спадщини. У 2025 році було евакуйовано близько 100 тисяч музейних предметів — більше за встановлений річний KPI у 80 тисяч. У лютому 2026 року уряд затвердив нові правила евакуації музейних предметів із визначених небезпечних територій.
Водночас кількість евакуйованих предметів сама по собі не показує, наскільки система закрила реальну потребу, а дефіцит захищених фондосховищ залишається значним.
Важливим прикладом переходу від задуму до працюючого механізму став Український фонд культурної спадщини: за рік він пройшов шлях від міжнародних домовленостей та інституційного оформлення до залучення ресурсів і першого грантового фінансування.
Реформи управління залишаються переважно на підготовчому етапі
Найбільший розрив між цілями Стратегії та реальними змінами Коаліція бачить у реформі управління закладами культури, кадровій політиці та фінансовій стійкості.
Підготовлено аналітичні матеріали, законопроєкти та проводяться консультації. Однак системні зміни щодо управлінської автономії, контрактної системи, конкурсів на керівні посади та організаційно-правових форм закладів культури ще не завершені.
„
Підготовча робота є, але саме тут проходить межа між аналітикою і реформою
Окремим викликом залишається кадрова політика. У липні 2026 року уряд ухвалив рішення про підвищення посадових окладів працівників державних і комунальних закладів культури з 2027 року. Коаліція оцінює це як важливий нормативний крок, однак наголошує: він ще не є завершеною реформою системи оплати праці.
Під час формування бюджету-2027 важливо забезпечити необхідний ресурс, щоб підвищення зарплат не призвело до скорочення ставок або мережі закладів у громадах із недостатнім фінансуванням.
Що думає сам культурний сектор
Важливою частиною аналізу стало опитування представників культурного сектору, проведене Коаліцією дієвців культури у квітні–червні 2026 року.
Середня оцінка активності держави у впровадженні Стратегії становить 1,9 бала з 5. 78% респондентів не відчули або майже не відчули впливу Стратегії на власну діяльність.
Вищі оцінки отримали культурна спадщина та міжнародна інтеграція — сфери, де вже є помітні результати. Найнижчі — людський капітал, культурна стійкість та інституційна спроможність.
Ці дані, на думку Коаліції, демонструють розрив між адміністративною звітністю та реальним досвідом людей, які працюють у секторі.
Що думає сам культурний сектор
Важливою частиною аналізу стало опитування представників культурного сектору, проведене Коаліцією дієвців культури у квітні–червні 2026 року.
Середня оцінка активності держави у впровадженні Стратегії становить 1,9 бала з 5. 78% респондентів не відчули або майже не відчули впливу Стратегії на власну діяльність.
Вищі оцінки отримали культурна спадщина та міжнародна інтеграція — сфери, де вже є помітні результати. Найнижчі — людський капітал, культурна стійкість та інституційна спроможність.
Ці дані, на думку Коаліції, демонструють розрив між адміністративною звітністю та реальним досвідом людей, які працюють у секторі.
Головний ризик другого року — залишитися у фазі підготовки
Коаліція дієвців культури не ставить під сумнів необхідність аналітичної та підготовчої роботи. Проблема виникає тоді, коли підготовчий етап стає постійним станом системи.
„
Якщо заходи зі статусом “виконується” не перейдуть у нормативні рішення, бюджетні механізми, прозорі процедури та вимірювані інструменти, у 2027 році звітність може показати формальний прогрес без реальної зміни умов роботи сектору
Тому головне питання другого року реалізації Стратегії має звучати не як «чи триває робота?», а як: «Чи з’явилися рішення, які змінюють правила, ресурси і практику сектору?»
Чотири пріоритети на 2026 рік
За результатами аналізу Коаліція дєівців культури пропонує зосередитися на чотирьох завданнях:
Відновити систему моніторингу Стратегії та зафіксувати базові значення її показників.
Переглянути операційний план, перевіривши актуальність заходів, строків та індикаторів.
Перевести інституційну реформу з підготовки в рішення прямої дії — щодо конкурсів, контрактної системи, автономії та прозорого управління.
Забезпечити бюджетні механізми для реалізації реформи оплати праці та прозорого і справедливого доступу до ресурсів.
Коаліція дієвців культури не вважає, що після першого року потрібно починати новий цикл стратегування. Натомість необхідно реалізовувати вже ухвалену Стратегію, усунути проблеми її моніторингу та скоригувати операційний план там, де він не забезпечує руху до визначених цілей.
„
Головне завдання 2026 року — перевести слабкі, але критично важливі вектори зі стану підготовки в рішення прямої дії: нормативні акти, бюджетні механізми, прозорі процедури, вимірювані показники й практичні зміни для інституцій, громад та дієвців культури
Саме це визначатиме, чи стане Стратегія реальним інструментом державної культурної політики до 2030 року — чи залишиться передусім системою адміністративних зобов’язань і звітів.
Повні матеріали аналізу
1. «Щодо стану виконання Стратегії розвитку культури до 2030 року та операційного плану на 2025–2027 роки».
Повний аналіз реалізації Стратегії, результати опитування дієвців культури, аналіз семи наскрізних векторів, сценарії до 2030 року та рекомендації для органів державної влади. Переглянути →
2. «Щодо стану імплементації Стратегії розвитку культури в Україні на період до 2030 року та операційного плану заходів з її реалізації у 2025–2027 роках за чотирма пріоритетними напрямами експертизи Коаліції дієвців культури».
Детальний аналіз чотирьох напрямів: культурна спадщина та евакуація; конкурси на керівні посади; інституційна реформа та лібералізація управління закладами; ресурси та прозорість їх розподілу. Переглянути →
Обидва документи підготовлено в межах проєкту «Громадський контроль у сфері культури» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Report abuse